Мета ландшафтної організації
Мета ландшафтної організації території полягає в тому, щоб знайти найкраще застосування кожної морфологічної частини ландшафту плі, з іншого боку, знайти для кожного застосування найоптимальніші фації та урочища.
Останні при залученні до господарського чи іншого (наприклад, рекреаційного) використання розглядаються як угіддя відповідного типу (сільськогосподарські, лісові, мисливські тощо). Ландшафтний принцип організації території не зводиться до використання природного потенціалу кожної окремої ділянки як такої, але ґрунтується на сполученості цих ділянок, на їх горизонтальних зв’язках, тобто на обліку морфологічної будови ландшафту як цілого.
Організація території ландшафту передбачає вирішення наступних питань: 1) оптимальний набір угідь щодо їх призначення (тобто типів використання земель); 2) їх правильне кількісне (майданне) співвідношення, оптимальні розміри, форма та взаємне розташування, що забезпечують нормальне функціонування всієї системи, максимальний економічний та екологічний ефекти; 3) режим використання та необхідні меліорації з метою підвищення природного потенціалу та охорони. Розробці проекту організації території має передувати всебічна комплексна оцінка морфологічних частин ландшафту та їх сполучених систем.
Це – одна з головних проблем методики прикладних ландшафтних досліджень, якій буде присвячено спеціальний розділ у другій частині цієї роботи.
Тут ми зупинимося лише на загальних принципах організації території ландшафту.
Складність завдання великою мірою визначається суперечливістю інтересів охорони навколишнього середовища та економіки, і навіть окремих галузей народного господарства.
Спочатку, очевидно, треба розглянути проблему з ландшафтознавчої точки зору, відволікаючись від конкретного соціального замовлення. З цих позицій можна сформулювати деякі основні тези.