Рекомендації ландшафтознавця
Один із найбільш показових прикладів – створення водосховищ, коли виникає конфліктна ситуація між інтересами гідроенергетики, сільського господарства, рибальства, водного транспорту тощо (Саушкін, 1970). Вибір рішення має визначатися як економічними розрахунками, а й всебічної оцінкою можливих майбутніх фізико-географічних наслідків освіти великого штучного водойми.
У зв’язку з цим постає проблема ландшафтно-географічного прогнозу (Арманд, 1968).
Рекомендації ландшафтознавця повинні мати альтернативний характер і містити кілька варіантів організації території з урахуванням можливих шляхів трансформації угідь, меліорації та прогнозних розробок, щоб надавати можливість вибору економічно найбільш оптимального варіанту.
Однак у деяких випадках потрібно вибирати варіант, економічно ніби менш вигідний, але раціональний з погляду збереження природної рівноваги та віддачі у майбутньому. p align=”justify”> Формування культурного ландшафту може проводитися як на основі ландшафтів, практично майже не змінених людською діяльністю (наприклад, при промисловому освоєнні нових територій на півночі Західного Сибіру, в Північному Забайкаллі, Центральній Якутії тощо), так і шляхом реконструкції ландшафтів, глибоко порушених (старі урбанізовані, гірничопромислові та інші райони), де планувальна структура складалася стихійно.
В обох випадках є своя специфіка та труднощі.
У ландшафтах першого роду особливо актуальним є попереднє проведення комплексної оцінки умов життя населення з урахуванням медико-географічної ситуації та інших природних факторів, а також оцінки придатності геосистем для сільськогосподарського та інженерного освоєння. Не менш важливо дати прогноз можливих порушень структури ландшафтів в результаті здійснення господарських проектів, наприклад, потужних гідровузлів типу Нижньо-Обського або Печоро-Вичсгодського.